такий емоційний вечір. я пригадую людей, яких зараз могла б називати старими друзями й усі ті речі, що нас поєднували. нам здавалось, що "ми" - це щось таке, що назавжди. стільки років минуло з того часу і більше немає ніяких "нас", є лише приємні спогади та вдячність за те, що саме у той час, саме ті люди були справді найкращими у моєму житті.
я питаю себе чи зустріну я ще коли-небудь таких людей?
я питаю себе чи зможу я знову стати для когось насправді близькою?