22
June
часом я питаю себе, заради якого чорта я тут.
люди довкола просто мразоти.
як порятуватися від цієї зарази.
17
June
раніше запам'ятовували дати днів народжень.
тепер запам'ятовуємо дати смерті.
наші річниці це революції й війни.
наші свята це дні скорботи.
попереду ще стільки роботи.
до нашої з вами беззаперечної перемоги.
16
June
ти робиш мені боляче.
і одночасно нагадуєш, що і як я маю робити.
це все так сильно болить, що я не знаю насправді як жити це життя.
мені страшенно бракує тебе.
15
June
15
June
твоя смерть розриває мої судини.
я в*бю вас усіх.
час розплати настав.
14
June
мені бракує власного простору для осмислення того як я тепер живу.
9
June
мені просто хуйово.
8
June
я не можу перестати бути такою вразливою.
плакати через кожну дрібницю, що зараз особливо гостро відчувається й усе це життя робиться таким зворушливим і небайдужим.
я все ще не вірю в те, що уже цей день.
і що я маю його пережити так само як усі ці дні до.
8
June
і буде новий день
і хотітиметься жити.
7
June
чи плакали ви коли-небудь дивлячись на гугл-карті на позначку "дім" знаходячись вдома?
7
June
ти просто пишеш мені серед ночі, ніби нізвідки і говориш про те, що хочеш зустрітись,
що розраховуєш на те, що ми чомусь маємо почати зустрічатися, бо я тебе років 7 тому по голові погладила?
це якийсь крінж, хлопче.
просто забудь про мене.
відтоді нічого не змінилось,
ти все ще не те, що мені потрібно.
6
June
створювати щось замість того, щоб знищувати.
ось чим я буду займатися починаючи прямо зараз.
6
June
страшенно дратує все.
6
June
так мало часу аби хоча б щось встигнути.
5
June

я просто залишу це тут.
на згадку.