дослухатися своїх внутрішніх почуттів.
вмовляти себе, що війна скоро закінчиться,
що конкретно зі мною не станеться нічого,
що цього життя ніхто мене не зможе так просто убити,
що це зовсім не просто вбити мене.
прокидатися від кожного поруху,
ховаючись від будь-якого звуку,
розуміючи, що примусити себе не тремтіти це той ще виклик.
залишатися в коханій Україні,
залишатися вдома,
пишатися нашими бійцями,
вірити і триматися,
триматися до кінця.

мені так бракує мого звичного життя.
я розумію, що аби тепер щось змінилося нам доведеться вижити в цьому пеклі.
я витираю свої соплі відчаю і готуюсь боротися до самого кінця.

мені страшно.

Я вірю в силу духу свого народу.
І пишаюсь, кожним, хто хоробро захищає свою батьківщину.
Україна це усе що у нас є.
Країна яку ніколи не захочеться покидати.
Я буду боротися до кінця,
До самого кінця, навіть, якщо доведеться вбивати.
Наша воля до життя є безсмертною.

війна в моїй країні розпочалася сьогодні.

ніби варто щось написати про останні новини.
але я не певна, що я можу передати це просто словами.

найбільш вражаюча річ - як можна бути настільки раціональною і настільки чутливою одночасно.

"- it's seems to me like you don't have a heart
- but i have it!"

і чимало людей говорять мені, що тільки нещодавно відчули що живуть,
тому ніхто, абсолютно ніхто не збирається здаватися.

лайфхак: у світі існують люди, які ніколи в житті, навіть, під страхом смерті не будуть із Вами.
і знаєте що? слава богу.

ви коли-небудь думали, що варто дзвонити частіше, щоб просто послухати голос?
щоб просто впевнитись, що все гаразд.

мої улюблені звуки перестали бути такими.
і тепер я прокидаюсь, коли чую як гудять літаки.
часи у які ми тепер живемо могли би бути найкращими і я все ще вірю, що будуть.

нормальні люди вночі: сплять.
я: готую план врятування світу до 5 ранку.

все іде до того, що мене змушують через біль стати менеджером продукту.
а я просто хочу втекти приблизно на інший бік планети.

я страшенно втомилась.
бути продуктивною от у чому справжній челендж.
я можу лише лежати і лежати
ну це і все.
більш нічого.
треба придбати квитки.
треба щось робити
їхати кудись
кудись іти
вирішувати як із чим
бути.

наповнила цей день дивовижною музикою.
живемо!