так хочется написать сюда все то, что меня беспокоит, но подходящие слова почему-то не находятся.
голова раскалывается.
надеюсь чашка кофе решит хотя бы эту проблему.

не хочу чтобы кто-то говорил мне что делать с моей жизнью.
не хочу чтобы я говорила себе что с ней делать.
слишком много мыслей.
слишком много страхов с которым стоит просто встретиться лицом к лицу.

22:29

странно, но теперь когда хочу чего-то, спрашиваю себя:
"зачем тебе это нужно?"

мой самый любимый ответ: "люблю все необычное"
это не такая уж и плохая причина, правда?
прежде чем отказаться нужно попробовать.

если все в этой жизни не случайно,

пусть гугл фото напомнит мне каким было сегодня через год.

день видався особливим.
страшенно сумбурним і сором*язливим, але разом з тим веселим і незабутнім.

я обрала бути cute, замість бути hot і не прогадала.

я безконечно вдячна тим, хто далеко, але насправді настільки поруч, що я можу ділитися із ними своєю радістю, своїм шаленством, своєю серйозністю і турботою.

навіть передбачення із сільпо:
"хапайте першу можливість, що трапиться!"
говорять мені, що страшенна купа речей у цьому житті залежить від того, що я роблю.

будьте сміливими,
це дозволить вам ніколи й ні про що не шкодувати,

хочется, чтобы кто-то сказал: "успокойся уже".

я не хочу ничего решать.
я хочу обнимашек.

такая досада быть вежливой.
особенно когда тебе хамят прямо в лицо.

well, let's make communications great again.

день первый провален.
а все потому, что по ночам нужно спать)

столько милостей в последние дни.

хоть и расстроилась из-за посылки.
уже придумала как решить эту маленькую проблему.
в этом я тоже буду выглядеть мило.

внезапное лето,
привет,

let's try 21-day challenge.
how to become more productive.

є стільки речей, які не йдуть мені з голови.
речі про які я нічого не знаю
речі яких я не розумію
речі, що мене не стосуються
і речі, що мене стосуються
те що я відчуваю насправді
і те про що я можу сказати
те що мене непокоїть
і те що може непокоїти когось
те що робить нас такими вразливим
і те що насправді нас від усього захищає
те що робить мене божевільною стосовно інших
і те що робить мене посередньою
те що мене надихає
те що мене посміхає
і те що робить мене безмежно слабкою
те що робить мене собою
те що і досі мене тримає
те чого насправді занадто
і те чого безумовно бракує
те від чого варто відмовитись
і те про що навчитися говорити
те чого може в принципі ніколи не бути
і як
як після цього усього заснути.

моя работа совсем не ценится.
так и пошло оно все.

'обещания нужно исполнять,

я приду за своим.

флешбеки паралізують.
хто б міг подумати, що перебування там у суботу,
перетворить усі ці ночі на глибокі й усвідомлені кошмари в яких я живу і не можу прокинутися.

Я НЕ МОЖУ ПРОКИНУТИСЯ

а коли прокидаюсь мені одразу хочеться втамувати ці відчуття чимось приємним, чимось, що примусить мене посміхатись.

я завжди буду для них незрозумілою дивачкою.
хоча для них насправді усе одно яка я.
усе одно хто я.

вони просто є.

у меня есть отличный план действий на завтра.
жду с нетерпением.