Після того, як «ліг» тейсті, я почала шукати альтернативу і зареєструвалася одночасно на саммері і майндвеллі. Так як на майндвеллі активність користувачів була вища, я, звісно ж, частіше заходила саме на цю платформу. Проте з‘явилося декілька «але». З початком війни на цій платформі все частіше з‘являються пости в стилі «путін не такий уже божевільний, таку людину можна було тільки спровокувати», «та Україні не перемогти у цій війні, українців лиш тішать фейками і вони всі вірять своїй владі, а ось у нас нашій владі мало хто вірить» (ага, ну звісно), «це все підступні Захід і США винні, вони просто хотіли нашу країну розібрати на частини, а ми взяли і напали першими», ну і все в такому стилі. Є рідкісні персонажі, які ще приправляють свої роздуми прикладами з історії та плоскими метафорами, від чого очі мимоволі закотуються вгору. Також цікаво спостерігати, як всі кричать про своє право мати і виражати думку на цій платформі, зате в той же час користувачам, з якими вони не згодні, всі дружно ставлять дизлайки (так, там є така фішка). До речі, адміністрація сайту теж активно банить користувачів, чия поведінка на сайті їм не сподобалася або хтось нажалівся, бо «зачепили наші (росіян) почуття». Часом божевілля виходить за такі межі, що коли у відповідь на пост про правоту путіна і його так званої «спецоперації» хлопець з Донбасу написав у коментах, що автор посту довбойоб, йому одразу ж приписали звання русофоба, а ще нагадали про бомбардування Донбасу протягом 8 років. А хлопця з Петербургу назвали їбаньком за заклики йти на мітинги і боягузом, бо він прибрав можливість ставити лайки або дизлайки під своїм постом.
Через усі ці склоки з платформи почали йти деякі користувачі, на що якась розумниця залила у прямий ефір пост зі словами пісні кіркорова, що було м‘яким натяком на «ну і валіть звідси вже». Щось дуже схоже російські блохери зараз постять собі у відповідь на вихід з їхнього ринку багатьох компаній. У них така реакція на все, мабуть, колективна там. А ще мене адміністрація забанила з невідомих мені причин, забрала у мене можливість ставити лайки і дизлайки та постити щось у прямий ефір. Певно, дуже чутливому чуваку не подобалося, що під його ахінеєю я часто ставила дизлайки, і побіг на мене жалітися. Думаю, це він і мав на увазі, коли писав мені, що часто бачив, як «люді патом сожалєют послє содєянново, кагда уже поздно!!!» Насправді це рофл. Він цю дурню на серйозних щах писав мені, коли я йому зауважила, що йому ця наша Україна така велика в очах, що він готовий приплести її в коментарях ледь не під кожним постом, аби полити лайном.
Це я все до чого. Всі ці спостереження штовхають мене на один висновок — вони всі там однакові. Коли дівчина з Києва пише про обстріли і страх, майже ніхто не реагує, коли хтось написав про припинення роботи спотіфая або гноблення росіян, то всі одразу прибігають погоджуватися і підтримувати один одного, кажучи, як це все несправедливо. Ми різні. І завжди такими були. Не потрібно звинувачувати Захід або США у розпалюванні ворожнечі, самі люди з цією задачею чудово справляються.
