за последние два дня - спасибо.

померяла температуру.
все же есть.
сделала очередную глупость и пусть.
давно хотела этого.
коленки дрожат, но я счастлива.

в последние 1,5 года многие вещи для меня впервые.
больше не хочу упускать ничего и никого.

Боже,
почему этот странный парень все еще пишет мне спустя столько лет вот так вот внезапно.
словно мы вообще никогда не прекращали общаться.
такая глупость.

5:05

столько счастья вокруг,
если суметь разглядеть,

кажется у меня температура.
боюсь померять.
боюсь узнать, что это так.
как всегда не вовремя.

хочу в большой пустой комнате слушать игру на акустике.

музика викрала моє серце і відмовляється повертати.
чудові
довгі
теплі
ночі,
звуки гітари проникають у кожну клітинку,
усе це страшенно захоплює і надихає,

защищайте себя в любое время.
сильны вы или слабы не имеет значения.
никто не имеет права причинять вам боль.
НИКТО.
НИКОГДА.

глупый ребенок.
я не буду вечно заботиться о тебе.

календарная весна через две недели.
время идёт слишком быстро.

силой слова научил смелости.
времена когда я боялась что-то потерять давно прошли.
раньше каждая зима делала меня сильнее, а сейчас ей все равно.
я делаю, что хочу и ничто меня не остановит.
хоть я и не выросла тем человеком которым хотела стать,
это не значит что когда-то все эти чувства исчезнут.
когда времени особенно мало - нет ничего прекраснее жизни.

серце серце
що тебе непокоїть?
чи ти чуєш як пізьної ночі
чи ближче до світанку із неба падають зірки
падають сніги
падають сни
падають пелюстки
чи ти мене чуєш

якби нам навчитися із тобою жити поруч?
ЯК БИ НАМ?

22:05
' хочу подарить тебе шоколад.

якби у далекому 2008 у мене не з'явився блог уяви не маю як би я витримала усе це. саме можливість писати вберегла від утрати здорового глузду. яке щастя, що цей прекрасний терапевтичний процес досі зберігає свої неперевершені лікувальні властивості.

"серце, серце,
хворе на лихоманку,
одужуй скоріше, іди на поправку"
(с)ж

а що як?
А ЩО ЯК?
сварю себе заздалегідь. сварю за те чим намагалась заспокоїти.
погодитись на цей проект було помилкою.
чи не було?
чому так важко бути далекоглядним у період кризи, але разом з тим хочеться більше не марнувати час. приймати найбільш доцільні рішення.
бракує хорошої поради від досвідченої людини.
бракує нового досвіду.
бракує знань.
усе життя вчишся і все одно бракує знань.
цієї хвилини мене це настільки проймає, що бракує повітря.
ну і де я?
ДЕ Я ТЕПЕР?
а так добре трималась.
втішаю себе тим, що усього на світі не передбачиш.
коли вже набридне бути такою дурепою.