я сумую за можливістю писати тут свої дурниці.
але це насправді далеко не все чого мені зараз бракує.
я намагаюсь тримати руку на пульсі, вигадувати способи бути корисною, часом забуваючи про речі та людей, які мене надихали.
я хочу стояти серед пустої площі й зачитувати вголос улюблені вірші для власного спокою.
я відчуваю напругу у моїх судинах і хочу від неї позбавитись.
я думаю про те, що я роблю, щоб допомагати іншим і чи взагалі я відповідаю цій почесній ролі бути насправді не байдужою.
я навчуся турбуватися про людей краще, про будь-яких людей, які насправді потребують допомоги.
я буду ще більше цінувати те, що в мене є, свої вміння, свої навички й мій персональний досвід, цінувати те, якою я є і ким я є.
я і надалі завжди залишатимуся собою,
завжди боротимусь до кінця,
завжди називатиму речі своїми іменами та буду чесною з іншими, навіть, якщо це нескінченно дорого й невдячно.